Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Житомирсько-Овруцької єпархії Православної Церкви України
«Погляньте на руки Мої і на ноги Мої: це Я Сам;
доторкніться до Мене і роздивіться:
бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене» (Лк. 24, 39)
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Воскресіння Христове – це головна подія в історії людства. Вона змінила весь світоустрій. Відійшли в минуле людські жахи перед безвихіддю. Бо для всіх – праведників чи грішників була одна доля – пекельна темрява. Коли ж засяяло світло з живоносного Гробу Спасителя, воно розвіяло пекельний морок. Смерть втратила панування і сповнилися слова пророка Ісаї, про те, що тління зодягається в нетлінне і смерть буде поглинута перемогою (Іс. 25,18). І інший пророк сьогодні торжествує, гучно викликуючи: «Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?»
Воскрес Христос – і знову життя торжествує. І ангели першими радіють за людей, повідомляючи про цю світлу подію. Це вони, небесна сторожа, залишилася оберігати опустілий гріб Христовий. Це від них дізналися жінки-мироносиці, які прийшли дуже рано до Гробу, коли ще було темно, що Христос Воскрес. А згодом і сам Воскреслий Спаситель з’явився, найперше тим, хто його палко любив та шукав, щоб достойно вшанувати Його мертве тіло, а потім з’явився багатьом учням і послідовникам.
Як відбулося Воскресіння Христове? Певно, про це не знають навіть Ангели, і Євангелісти про це нічого не говорять. Ніхто не бачив, як воскрес Господь, і як Він вийшов із гробу. Тому світле воскресіння Христове, як і його втілення від Преблагословенної Діви Марії, залишається незбагненним. Зате багато свідків нам детально розповідають про численні з’явлення Христа Спасителя. Разом з ними ми стверджуємося у твердому переконанні, що як до Хресного страждання і погребіння, так і після Воскресіння Син Божий залишився справжньою людиною. Щоправда, людська природа Спасителя набула ви
щих одухотворених якостей. Для Воскреслого Христа не було фізичних перешкод. З’явившись учням, коли двері були зачинені, Господь заспокоював їхнє хвилювання, засвідчуючи, що вони бачать не духа, показував їм руки і ноги з ще не заживленими ранами. А щоб остаточно розвіяти їхні сумніви, попросив у них їжі. І коли вони подали Йому частину печеної риби і стільниковий мед, то взявши, їв перед ними (Лк. 24, 40-43).
Лише після цього, насправді, зраділи ученики і заспокоїлися, бо переконалися, що бачать свого Вчителя і Господа Воскреслим.
Звичайно, залишаючись у тимчасовому становищі, ми не спроможні навіть уявити всі якості оновленої людської природи. Тільки про деякі властивості воскреслого Сина Людського дізнаємося ми від святих Євангелістів та Апостолів. Але найголовніше те, що вони для нас залишили – це віру у Воскреслого Христа, і не просто віру. Вони нам передали свій досвід спілкування з воскреслим Спасителем. Так апостол Петро говорить: «Христа Бог воскресив на третій день, і дав Йому являтися не всьому народові, а свідкам, Богом наперед обраним, нам які їли і пили з Ним після воскресіння Його з мертвих» (Діян. 10, 40-41). Це свідки – святі Апостоли, вони засвідчили істинність цих слів своєю кров’ю, віддавши своє життя ради проповіді Воскресіння Христового.
Воскресіння Христове – це об’єктивна реальність. Вона базується на незаперечних фактах. Хто може заперечити, що нащадки Адама не вмирають? Вмирають, всі до єдиного. За таким же законом і всі оживуть. Тому апостол Павло стверджує: «Бо як через людину смерть, так і через людину і воскресіння з мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть» (1 Кор. 15, 20-21). І оживуть, як ми бачимо незалежно від того, чи вірить хто у Воскреслого Спасителя, чи не вірить. Загальне воскресіння буде неодмінно, бо «Христос воскрес з мертвих, первенець серед померлих» (1 Кор. 15, 20). У свій час і всі решта людей воскреснуть, але кожен отримає у майбутньому воскресінні все, що заслужив у земному житті: добре або зле.
Знаючи це, починаючи зі святих Апостолів, безліч свідків Христових не шкодували свого життя, щоб до всіх людей дійшла звістка Воскресіння Господнього. Святі люди, переживши досвід реального спілкування з Воскреслим Христом, розуміли, наскільки важливо для кожної людини єднання з Воскреслим Спасителем, участь у першому воскресінні, ще за земного життя. Тому і ми, православні християни, які сподобилися радості першого воскресіння, з’єднавшись з Воскреслим Спасителем у святому Таїнстві Хрещення, повинні усвідомлювати себе свідками і очевидцями Воскресіння Христового. І хоча ми не мали змоги, як Апостоли, своїми тілесними очима спостерігати Воскреслого Спасителя, ми маємо змогу користуватися радістю тих, про яких сказав сам Воскреслий Господь: «Блаженні ті, що не бачили й увірували» (Ін. 20,29). В цій радості ми найперше повинні стверджувати самих себе. Крім того, як і перші свідки, свій досвід спілкування з Воскреслим Спасителем ми повинні свідчити всім оточуючим, щоб ті, хто з нами спілкується, також переконувалися, що Христос воістину воскрес, і разом з нами єдналися в цій великій всесвітній радості. Тому це наша радість, радість яка єднає теперішнє з віком майбутнім.
Всечесні отці, дорогі брати і сестри, шановні наші парафіяни і всі жителі Житомирської області! Щиро вітаю всіх вас зі святом світлого Христового Воскресіння – Пасхою Христовою. Це за нас став жертвою Христос, це для нас Він ствердив Воскресіння. Тому нехай вселенська радість Воскресіння повністю охопить наше єство і вселить у нас непохитну впевненість, що якщо Воскрес Христос і переміг смерть і зло, то і ми переможемо всякий гріх і неправду в своїх душах і в нашому суспільстві.
ВОІСТИНУ ХРИСТОС ВОСКРЕС!
+ ПАЇСІЙ,
Єпископ Житомирський і Овруцький
Пасха Христова2021 рік м. Житомир