ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
Єпископа Житомирського
і Овруцького ПАЇСІЯ
боголюбивим пастирям, чесному чернецтву
та всім вірним Житомирсько-Овруцької єпархії Православної Церкви України
Христос воскрес!
Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Цими словами ми сповіщаємо один одному про велику перемогу. Це наша спільна перемога. Перемога всіх разом, кожного окремо. Бо воскрес Христос – запорука нашого життя і воскресіння. І якщо Господь говорить кожному із нас : «Я є воскресіння і життя: хто вірує в Мене якщо і помре, оживе» (Ін. 11,25), то що більше зможе у наших серцях стверджувати цю віру, як не воскресіння самого Христа Спасителя. Бо якщо Христос воскрес, то і ми всі воскреснемо, і вже ніщо не зможе перемогти життя, тому що смерть знищена воскресінням Христовим. І цим неперевершеним гімном перемоги – Христос Воскрес – ми засвідчуємо це у собі і всьому світові.
У воскресінні Христовому усе людство торжествує перемогу. Ця подія об’єднує всіх, і вже немає ні дальніх, ні ближніх. Усі, хто були об’єднані гріхом, об’єдналися воскресінням Сина Божого. Бо колись «через одного чоловiка грiх увiйшов у свiт, i з грiхом — смерть, так i смерть перейшла на всiх людей» (Рим. 5,12). Тепер же «так виправданням одного — всiм людям виправдання життя.» (Рим. 5,18). І якщо прадавній Адам всіх нас зробив спільниками гріха та смерті, то новий Адам – Ісус Христос, подолавши смерть, усіх нас зробив спільниками воскресіння та життя вічного.
У людей немає іншого засобу з’єднатися з Богом, як тільки через Христа і у Христі. «Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.» (Ін. 14,6) – говорить нам Син Божий. Іншого шляху немає. Бо Христос і є Бог, і людина.
У цьому році український народ проходить великі випробування. Ми святкуємо Пасху в умовах боротьби з пандемією небезпечної коронавірусної хвороби. Чому з нами це трапилося? Тому, що ми відсторонили Бога від себе. Людство отримало саме ту хворобу, яка була потрібна йому. Ми перестали цінувати здоров’я, і тому отримали цю хворобу, щоб усвідомити, що про здоров’я потрібно дбати як дар Божий. Ми перестали цінувати природу і берегти її для того, щоб ми перебували в ній та жили краще. Ми втратили цінність співіснування у сім’ях та родинах як благословення Боже. Ми перестали поважати один одного, особливо людей похилого віку, пам’ятаючи що і ми такими будемо… Ми багато чого зробили не так в нашому житті, прогнівивши в цьому нашого Творця. Ми проміняли вічне на тимчасове. Все це є наслідком нашого неправильного життя. Ця хвороба забрала багато життів, але в той же час дає нам можливість багато чого навчитися і зрозуміти те, що в житті є найважливішим. Людство зараз шукає способи подолання згубної пошесті. І ми, як Церква, як спільнота віруючих, разом з народом несемо тягар обмежень – не від нашого безсилля, але маючи силу, яку дає нам віра в Бога, та приймаючи все, що сталося, як нагадування про необхідність дбати про вічне більше, ніж про тимчасове.
Воскресіння Христове повинно бути змістом життя і діяльності кожного християнина. Бо «Бог, який з великої Своєї милості відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання» (І Пет. 1,3). Це живе уповання, тобто надія, і повинна проявлятись у свідомому свідченні воскресіння Христового. Але не тільки словами, але й ділами, коли кожна людина своїм життям доводить, що вона живе для власного воскресіння завдяки воскресінню Христовому. На Голгофі Христос Спаситель страждав і помер, але потім воскрес і переміг зло. Так буде із цією хворобою та злом. Господь допоможе і нам воскресити Україну та зберегти людські життя. Тому будемо старатися щиріше зодягатися у Христа, пам’ятаючи, що світло Воскресіння Христового у цьому світі сяє тільки через наше життя. І нехай дійсно кожна людина, що у Христа хрестилася, своїм життям випромінює світлу радість Воскресіння Христового, і нехай цим світлом сповниться весь світ, і не тільки видимий, але й невидимий.
Таким чином, воскресіння Христове – це не предмет нашої віри, це – знання, непорушна істина, яку ми отримали від перших свідків – святих Апостолів. І самі свідчимо про це, всією церквою співаючи: «Воскресіння Христове бачивши, поклонімося святому Господу Ісусу». А предметом нашої віри є наше особисте воскресіння, яке ґрунтується на воскресінні Христовім. Тому свідчачи, що Христос воскрес, ми ще більше переконуємося у своєму власному воскресінні і житті вічному.
У цей світлий день Святої Пасхи сердечно вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, з радісним Воскресінням Христовим, з великою перемогою життя над смертю. Свята Церква закликає нас жити в мирі, любові, у всякому благочесті і чистоті, чесною працею служити ближнім, всьому українському народу й Українській державі, щоб у день нашого воскресіння бути достойним радості з Воскреслим Господом і Спасителем нашим. Нехай торжество воскресіння Христового знищить усяку ворожнечу і зло, щоби у стані миру та злагоди ми однодушно славили Воскреслого Спасителя, промовляючи, як брати і сестри один одному: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував».
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
Пасха Христова + Паїсій
2020 р. Єпископ Житомирський і Овруцький