В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Ми вшановуємо Чесний і Животворчий Хрест Господній і поклоняємося йому. Найкраще про значення Хреста Христового сказав апостол Павло. Він назвав його знаменням, тобто прапором християнства. Але Хрест Христів, на думку апостола Павла, є не тільки величним прапором християнства, який нічим не повинен бути затьмарений. Він є тим знаряддям, яким випробовуються і ті, що прагнуть загибелі, і ті, що йдуть до спасіння. Він є тим полем битви, на якому стикаються і виявляють свою вартість мудрість язичників, книжництво юдеїв та премудрість Божа.
Як же через хрест виявляють себе людська мудрість і премудрість Божа? Апостол Павло з’ясовує це на прикладі коринфських християн. «Погляньте, браття, — каже він, — хто ви, покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; і незнатне світу, і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, — щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом» (1 Кор. 1, 26-29).
Юдеї і язичники довгий час вважали християн найнікчемнішими членами суспільства, яким не варто було і жити на світі. Віра Христова довгий час була вірою рабів і знедолених людей. Але ці злидарі і холопи швидко посоромили тих, що вважали себе мудрими, багатими і благородними; нікчемні перемогли могутніх, як колись маленький Давид — великого Голіафа, зухвала плоть зніяковіла перед Богом. І все це сталося через відмінності у ставленні язичників та юдеїв — з одного боку, і християн — з другого боку, до Хреста Христового, до Його страждань. У цій нерівній боротьбі переміг Хрест Христів.
Чим був хрест в очах людей? Це було знаряддя найбільш жахливої і ганебної смертної кари. На хресті розпинали найбільших злочинців, і то — тільки з рабів і людей низького суспільного стану. Людська жорстокість придумала таке знаряддя покарання, яке завдавало людині найтяжчих фізичних мук і моральних страждань. Розіп’ятий на хресті повільно вмирав, виставлений на всенародний глум. Про таке жахливе знаряддя смерті люди боялися навіть думати, а не те що говорити. Тому проповідь про хрест, як про прапор спасіння, вважалася безумством і божевіллям.
Але саме це жахливе знаряддя смерті Бог обрав для спасіння світу і як вияв Своєї могутності. Саме на хресті Господь наш Ісус Христос, Син Божий, Своїми стражданнями і смертю знищив рукопис наших гріхів (Кол. 2, 14), примирив земне з небесним (Кол. 1, 20), переміг владу диявола (Кол. 2, 15) і подолав саму смерть (Рим. 6, 4). Тому для тих, хто не вірить у Христа і прямує до загибелі, проповідь про хрест як знаряддя спасіння — дурниця і божевілля; а для християн хрест — це виявлення могутності Божої і перемога над усім тим, що є перешкодою на шляху до спасіння.
Історія свідчить про те, що перед Різдвом Христовим людство перебувало у великому моральному занепаді. Люди мудрували, шукаючи виходу із цього ганебного стану. Стародавні грецькі філософи придумували різні теорії людського щастя і викладали їх прилюдно на вулицях і майданах. А юдейські законники і книжники вбачали щастя свого народу у пришесті месії, який визволить євреїв від римського рабства і підкорить їм весь світ.
І сталося дивне чудо. Всі, хто прагнув спасіння від морального занепаду суспільства і шукав правдивого щастя, відвернулися від грецьких мудреців та юдейських вчителів і всю свою увагу звернули на Хрест Господній, з ним з’єднали своє життя і в ньому знайшли щастя. І з часом цих людей, що спасалися Хрестом Господнім, ставало все більше і більше, а філософи грецькі і вчителі юдейські залишилися посоромленими. «Де ж тепер мудрець язичницький, де книжник юдейський?» — виголошує апостол Павло. Хіба не обернув Бог людську мудрість на безглуздя?
Апостол Павло вказує і причину того, чому Бог посоромив людську мудрість. Причина полягає в тому, що люди своєю мудрістю не пізнали Бога в Його премудрості. А Божа премудрість розлита у природі, у всіх творіннях, у Його словах. Люди принизили уявлення Бога. Вони «славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів» (Рим. 1, 23).
Результатом поклоніння тварі замість Творця стало аморальне життя людства.
Коли розум людський привів світ до загибелі, Бог з любові до людей обрав Свій засіб спасіння. Він підняв на Голгофі хрест з розіп’ятим на ньому Своїм Сином і послав апостолів, щоб вони закликали народи вірувати у розіп’ятого Христа. На місце розуму Бог поставив віру.
Через проповідь апостолів Бог привів до спасіння безліч людей, які повірили в те, що багатьом здавалось абсурдом, а віруючим — Божою силою і Божою премудрістю, яка зробила людей новим творінням. Люди стали провадити праведний спосіб життя і цим перетворили весь світ.
Браття і сестри! Голгофський хрест поставлений на всі віки і для всіх людей. Після смерті Христа він триста років лежав закопаним, але у серцях віруючих він стояв високо. За розіп’ятим Христом пішли безліч мучеників у всіх країнах світу. Християни тих віків не тільки не цуралися хреста, а й ставилися до нього з великою пошаною, як до прапора християнства. Про це свідчить і хресне знамення, яке робили християни і на собі, на місцях богослужінь і на гробах померлих.
Сьогодні не всі християни шанують Хрест Господній. Хоч вони і називають себе спасенними, але не бачать у хресті ознак Божої сили і Божої премудрості, а, як язичники та юдеї, жахаються хреста і дивляться на нього як на знаряддя смерті.
Інші так звані віруючі чіпляють хрест аби де і тим принижують Хрест Господній. Його можна зображати тільки на святих місцях, тобто у храмах, у домах і приміщеннях, де він шанується як святиня. Кожен християнин повинен носити на грудях хрест, як символ нашого спасіння. Хрест можна зображати на Святому Письмі, на інших духовних книгах, які шануються. Не можна вміщувати хрест у тих виданнях, які потім топчуться і вживаються на різні побутові потреби.
Браття і сестри! Шануймо Хрест Господній не тільки зовнішньо. Хрест є дійсно прапором християнства. Тому кожній віруючій людині треба високо підносити у своєму серці цю ознаку Божої сили і Божої премудрості. Ти ж, Христе Боже, силою Чесного Хреста Твого, помилуй і спаси нас.
Амінь!
Філарет,
Патріарх Київський і всієї Руси-України