Проповідь Патріарха Філарета у третю неділю після П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Господь наш Ісус Христос, знаючи нашу пере­більшену прив’язаність до матеріальних благ, на­вчає нас, щоб ми насамперед турбувались про прав­диве благо, яким є Царство Боже. Він говорить: «Шу­кайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6, 33). Він не забороняє тур­боту про земні блага, але на перше місце Господь ставить духовні цінності, тобто Царство Боже.

Чому ми повинні насамперед піклуватися про духовні цінності? Тому що вони незмінні й ведуть лю­дину до блаженства. Духовні цінності визначають наше місце у вічності. Заслугами Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, для нас приготовано на небі «осель багато» (Ін. 14, 2), в яких і ми, подібно до ангелів, просвітлимось «як сонце» (Мф. 13, 14) і бу­демо вічно насолоджуватися такими благами, яких й око наше не бачило, і вухо не чуло, і на серце людині не приходило (1 Кор. 2, 9). Ці блага, що належать до Царства Божого, нам треба більше цінувати, ніж світські, тілесні насолоди, і до них намагатися набли­жатися всією душею, щоб після смерті вічно блажен­ствувати.

Звичайно, людина може все це відкинути і не думати про грядуще Царство, не мріяти про життя після смерті. Бог дав людині свободу, і вона вільна обирати як своє сучасне, так і майбутнє.

Коли Господь сказав: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам», то Він мав на увазі не тільки загробне життя, а й земне. У земному житті духовні цінності мають також пер­шорядне значення, тому що вони визначають сенс життя. Бог — істота вседовершена і всеблаженна. Він є любов, радість, мир, джерело всякої» утіхи. І тільки га людина, що наближається до Нього, може насо­лоджуватися правдивою радістю, заспокоєнням і блаженством. Той, хто став храмом Духа Божого, хто має Бога в своєму серці, той завжди відчуває в душі мир, повне задоволення життям і духовну радість. Христос сказав: «Царство Боже», — а значить, і бла­женство, — «всередині вас є» (Лк. 17, 21).

Як можна придбати Царство Боже? Які треба застосувати засоби? Відповідь на це запитання дає Сам Господь. Він говорить: «Шукайте ж спершу Царст­ва Божого і правди Його». Це означає, що хто хоче стати спадкоємцем Царства Божого, той повинен шу­кати Його правди: виправдання перед Богом, яке да­рується віруючим через заслуги Христа Спасителя. Цю правду — виправдання — ми можемо здобувати, коли будемо жити праведно і побожно. Всесвятий Бог вселяється Своєю благодаттю тільки в тих, хто на­магається уподібнитися Йому своєю праведністю. Тільки таким людям Бог дарує духовні блага: мир і радість у Святому Дусі. Пророк Давид говорить, що міцний мир буває тільки у тих, хто любить Закон Бо­жий, і тільки праведні будуть радіти (Пс. 118, 165).

Хіба можуть насолоджуватися миром і духовно радіти наші сучасники, які тільки й думають про те, якими б правдами чи неправдами накопичити для себе якомога більше грошей, грабуючи інших; або яка може бути духовна втіха у тих, хто тільки й мріє про плотські насолоди, спиртні напої, а ще гірше — про наркотики. Невже ви думаєте, що ті, хто зібрав незаконно великі гроші, має душевний мир і спить спокій­но? Чому ці багатії оточили себе охоронцями? Вони ходять по землі й бояться тіні, вони не впевнені, що їх всюди не підстерігає смерть.

Цар Саул, коли прогнівав Бога своїми беззакон­нями, не знаходив спокою навіть на висоті свого пре­столу і томився станом своєї душі. Також і цар Да­вид, коли впав у гріхи блудодіяння і вбивства, не відчу­вав у собі миру духовного, а звинувачений своєю совістю викликнув: «Нема миру в костях моїх від лиця гріхів моїх» (Пс. 37, 4). А ап. Павло навпаки, перебу­ваючи у в’язниці в кайданах, радів у своїх страждан­нях (Кол. 1, 24). Царство Боже, що в серці людини, може дарувати радість і в стражданнях, а беззакон­ня не приносять втіхи ні колишнім царям, ні сьо­годнішнім багатьом можновладцям.

Якщо ми будемо дбати про духовні скарби, то Господь пошле нам, окрім духовних благ, і земний добробут. «Шукайте ж спершу Царства Божого і прав­ди Його, — говорить Спаситель, — і все це додасться вам», тобто ви будете мати й матеріальний добробут. Земні блага є результатом духовного, праведного життя.

Отже, хочете, браття і сестри, не розлучаючись зі світом і з його благами, жити по-євангельськи? Ця справа можлива і не тяжка. Одного тільки треба до­тримуватися: потрібне для земного життя робіть, але без шкоди і без гріха, а там, де гріх, того цурайтеся і всіляко уникайте. Бережіться всього, що заважає вам жити побожно і благочесно.

Всяку справу треба починати з благословення Божого. Не забувайте звертатися до Бога з молит­вою про допомогу. Від своєї праведної праці виділяй­те частину на благодійні справи, бо поруч з вами хо­дять люди знедолені. Не гордуйте у щасті й не падай­те духом у нещасті. І Бог буде з вами; Отець Небес­ний нагородить вас і земними благами. Та чи багато треба благочестивій людині, щоб бути задоволеною своїм життям? Побожна людина звикла всю надію покладати на Бога, якщо у неї і немає повного дос­татку земних благ, вона задовольняється тим, що є. Вона впевнена, що коли Бог не залишив її без Своєї допомоги, то Він не залишить і її дітей.

Незадоволення існуючим станом речей харак­терне для тих, хто занурився повністю у світський спосіб життя. Такі люди звикли до розкоші й виконан­ня всіх своїх бажань. Вони ніколи і нічим не задоволь­няються. У них немає Бога в душі, тому всі надії вони покладають на своє багатство і гоняться за ним усі­ма силами, забуваючи слова Христа Спасителя: «Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?» (Лк. 12, 20). Скільки багатий не має, а постійно думає: мало.

Праведники теж незадоволені своїм станом. Вони бачать себе грішниками, а хочуть бути подібни­ми до Христа. Вони змагаються за духовні скарби, а не за земне багатство.

Життя християнське саме по собі просте, не­складне, зрозуміле для кожної людини і в той же час блаженне. Тяжким воно стає для тих, хто не звик жити по-Божому, хто покладає надію лише на себе. Таким людям християнський спосіб життя здається тяжким. Треба раз і назавжди вирішити жити по-християнськи, за заповідями Божими. Можна жити і в цьому світі й досягнути нагороди з великими подвижниками. Пре­подобний Макарій Єгипетський говорить: «Бог не ди­виться, чи діва хто, чи заміжня; чернець чи мирянин, а шукає тільки сердечної тяги до добрих діл. Зроби таке волевиявлення, і спасіння близько біля тебе, хто б ти не був і де б ти не жив».

Не будемо ж забувати заповідь Господа нашо­го Ісуса Христа: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6, 33).

Амінь!