РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Преосвященнійшого єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія

Боголюбивим  пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Житомирсько-Овруцької єпархії  Православної Церкви України

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Христос народився! Славімо Його!

Звершилася Предвічна Рада, настало сповнення часів – Бог Слово стає людиною. Невмістимий і Всюдисущий Бог немовлям народжується на землі, прийнявши у всьому, крім гріха, подібне нам єство.

Ця велика тайна була споконвіку  відома людям. Ще в раю Бог сказав першим людям, шо народжений жінкою зітре голову змія (Бут. 3,15). А пророк Ісайя прямо говорить: «Ось Діва в утробі прийме і породить Сина і дадуть ім’я Емануїл, що означає: з нами Бог» (Іс. 7,14) Та ставши реальністю, вона ще більше набула таємничості та недосяжності. Наш людський розум не в силі збагнути предвічне народження від Бога-Отця Бога-Сина, тим більше, він не в силі осягнути й історичне, в часі, від Пречистої Діви народження Христа, Сина Божого.

Від людської неспроможності зрозуміти до кінця тайну Боговтілення не применшується велич Божого благовоління до роду людського, яке  надмірно відкривається у втіленні Сина Божого. Тому всім своїм єством ми торжествуємо Різдво Христове, а з глибини серця виголошуємо слова радості : «Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте, Христос на землі – возносітеся, співай Господеві вся земля, і весело заспівайте люди. Він-бо прославився» (1 ірмос Різдвяного канону).

Різдво Христове стало визначальною подією в житті всього людства. З народженням Сина Божого розпочалася нова ера людської історії. І це не просто відлік часу. Незалежно від того, як кожен з нас сприймає цю Божественну подію, вірить він у втіленого Христа, Сина Божого, чи ні – він живе в новій добі, в час коли  «Бог послав Сина Свого Єдинородного…щоб нам прийняти всиновлення» (Гал. 4, 4-5). Тому, якщо і залежить що від нас, то хіба що тільки прийняти всиновлення, відчути себе спільником Вифлиємських ясел, де сьогодні, як немовля, сповивається Христос – Бог необ’ятий.

Більше, ніж дві тисячі років відділяє наше сьогодення від Різдва Христового. Але подія Боговтілення не залишилася надбанням минулого. Вона є актуальною сьогодні і завжди, доки буде існувати наш світ. Тому з 2000-річної давнини ми повинні запозичити тільки уроки і застереження, щоб не повторилася та черствість та байдужість до Сина Божого.

На відміну від старозавітнього світу, ми повинні пробудитися від гріховного сну і разом з пастухами поспішати до Вифлиєму, щоби достойно зустріти Бога, що людиною народжується. І кожен використовуймо для цього всі засоби та можливості. Хто за покликом Ангела спішімо поклонитися Христу новонародженому, а хто за сяйвом зірки – шукаймо Месію. Мета ж залишається одною і єдиною: гідно зустріти Христа, поріднитися з Ним через своє достойне і святе життя і отримати обіцяне нам від Бога всиновлення.

Наше сучасне літочислення Божої благості та милосердя. Цих років Божої благості світ прожив вже більш як дві тисячі, кожен раз починаючи відлік нового року з події Різдва Христового. З цьогорічного Різдва Христового ми починаємо другий відлік від того, як ми здобули автокефалію справжньої  Помісної Української Православної Церкви, об’єднавшись та  отримавши від Вселенської Матері-Церкви довгоочікуваний Томос про автокефалію. Тому, хоч сьогодні, на межі встановлення єдності та визнання іншими Помісними Церквами нашої Помісної Православної Церкви, у цей різдвяний цикл, зупинімося на мить в нашому безупинному забігу, щоб оцінити минуле та подумати про майбутнє.

Згадаймо, що ми святкуємо. Подумаймо, куди ми прямуємо, бо і сьогодні неділя, перший день за біблійним відліком, в який Бог світ створив, в який, за найдревнішим християнським переданням, і Христос народився. Тому, починаючи відлік нового 2020-ліття, будемо вести його від Вифлиємських ясел, цінуючи кожну мить і використовуючи час за прямим призначенням – здобувати спасіння.

У цей святий і доленосний день Різдва Христового вітаю всіх вас, всечесних пастирів, боголюбивих і побожних християн і всіх мешканців Житомирської області. Цей день народження Месії є спільним для всіх, як спільним є тіло, в якому ми носимо найвищий Божий дар – життя. То ж спільною нехай буде для всіх вас і Різдвяна радість. Нехай Господь Ісус Христос пошле в наше суспільство єдність і мир. Нехай злагода панує в кожній домівці та в кожній родині. І нехай серце кожного з нас стане тими Вифлиємськими яслами, де б знайшов свій притулок новонароджений Месія, Христос і Бог наш.

Христос народився! Славімо Його!

+ ПАЇСІЙ

Єпископ Житомирський і Овруцький

Різдво Христове 2019/2020 рр.

М. Житомир